28 квітня 2026

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур в умовах Запорізької області у травні 2026 року

Квітень 2026 року характеризувався мінливими погодними умовами з достатньою кількістю опадів. Теплі періоди чергувалися із періодами, коли середньодобова температура суттєво знижувалася.

У сучасних умовах аграрний сектор функціонує під впливом низки нових викликів. Серед них — зміни клімату, нерівномірний розподіл опадів, підвищення температурного режиму, деградація ґрунтів, а також економічні труднощі та наслідки воєнного стану. Ці фактори суттєво впливають на організацію посівної кампанії, вибір культур, технології обробітку ґрунту та систем.

З огляду на це, особливої актуальності набуває впровадження сучасних агротехнологій, раціонального використання ресурсів, оптимізації структури посівних площ та застосування адаптивних систем землеробства, що відповідають природно-кліматичним умовам.

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Клоп шкідлива черепашка та інші види клопів перебувають у лісосмугах під листовою поверхнею та осередково переміщуються у нижній ярус травостою в крайові смуги полів. Повне переселення фітофага на посіви очікується в І-ІІ декаді травня. Активна яйцекладка клопів прогнозовано відбуватиметься в ІІ-ІІІ декаді травня та в залежності від погодних факторів триватиме 30-50 днів. Найактивніше вона проходитиме за температури 24-28^оС, одна самка в середньому відкладатиме 100-150, максимально до 300 яєць. Відродження личинок слід очікувати в ІІІ декаді травня — І декаді червня.

Для збереження зерна пшениці за наявності шкідника 2-4 екз/м² посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами (тіаметоксам, диметоат, хлорпірифос + циперметрин, дельтаметрин, інші).

Враховуючи те, що клопи спочатку концентруються переважно по краях поля, а потім розселяються по всій площі, суцільні обробки можна замінити крайовими завширшки 100-150 м.

Личинки хлібної жужелиці в ІІІ декаді квітня — І декаді травня заляльковуються, згодом через 12-14 днів на поверхню виходитимуть жуки (кінець травня).

Хлібні п’явиці заселятимуть площі зернових за чисельності 0,5-1,0 екз/м². В травні шкідник продовжуватиме розвиток, проходитиме яйцекладка та відроджуватимуться личинки, масова поява яких очікується у ІІ декаді травня.

Хлібні блішки, чисельність яких на посівах в середньому складає 1,0-2,0 екз/м², продовжуватимуть пошкоджувати озимину, ярі колосові, особливо їх шкодочинність зростатиме за посушливої та теплої погоди.

Можливе зростання шкодочинності гусениць злакової листовійки. Листовійка мінуватиме листову пластину, лист звертатиметься по спіралі, а наприкінці живлення - у фази закінчення колосіння-цвітіння гусениця перегризатиме соломину нижче колоса, викликаючи цим його повну загибель.

За наявності в осередках 50-100 екз/м² в крайових смугах чи всуціль посіви обробляють дозволеними інсектицидами.

В травні продовжуватиметься літ злакових мух та їх шкодочинність. Особливу небезпеку мухи становитимуть для ярих культур, особливо кукурудзи, де розвиватиметься весняне покоління шкідників.

При заселені посівів личинками гессенської мухи у фазу виходу в трубку і стеблування через пошкодження шкідником спостерігатиметься колінчастість стебел, що ускладнюватиме збирання врожаю, яке супроводжуватиметься втратами, а в пошкодженому личинкою колосі розвиватиметься щупле зерно. Характерні симптоми пошкодження рослин личинками шведської мухи з’являтимуться на 8-16 день від початку їх живлення. Ріст стебла призупинятиметься, центральний лист жовтітиме і пізніше набуде бурого кольору.

За наявності 30-40 екземплярів шкідника на 100 п.с. проводять обприскування крайових смуг або всього посіву інсектицидами згідно з Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до застосування в Україні.

Злакові попелиці і пшеничний трипс за теплої вологої погоди в травні розвиватимуться повсюдно. Масове відродження попелиць ймовірно розпочнеться в І декаді травня. Пошкодження попелицями протягом вегетації збільшуватиме витрату води рослинами, що пригнічуватиме їх ріст і розвиток.

Початок заселення посівів трипсами очікується наприкінці І декади, спарювання і яйцекладка – в ІІ декаді травня. Личинки трипса відроджуватимуться в ІІІ декаді травня, розвиватимуться в колосі, висмоктуючи сік з колосових лусочок і квіткових плівок, в подальшому шкідник пошкоджуватиме м’яке зерно, що призведе до кількісних втрат врожаю.

Тепла та посушлива погода сприятиме подальшому розвитку на посівах зернових цикадок, шкідник живитиметься поживними речовинами рослин. Окрім механічних пошкоджень, що призводять до втрат врожаю, дані види шкідників можуть переносити вірусні захворювання рослин.

Проти вищезазначених шкідників (ЕПШ: смугастої хлібної блішки – 30-40 екз/м², п’явиці – 10-20 жуків/м², або 150-200 личинок/м², попелиці – 5-10 екз./стебло, пшеничного трипса – 50-100 екз/100п.с., або 8-10 екз/колос) ефективним є обприскування крайових смуг або всього посіву дозволеними інсектицидами.

Посівам зернових колосових культур завдаватимуть шкоду і хлібні пильщики. Початок льоту шкідника очікується на початку ІІ декади травня, яйцекладка відповідно в третій, самка відкладатиме яйця в стебла з достатньо потовщеною соломиною (плодючість самиці 35-40 яєць). Личинка розвиватиметься в стеблі, що викликатиме зниження якості і маси зерна.

В останні дні ІІІ декади травня можливий вихід хлібних жуків, ймовірність їхньої шкодочинності зберігатиметься високою повсюдно (ЕПШ – 3-5 екз./м²).

За сприятливих погодних умов в травні, особливо за частих опадів, можливе розповсюдження та розвиток хвороб зернових культур. Озима пшениця уражуватиметься передусім септоріозом, темно-бурою плямистістю, бурою листковою іржею, ячмені – гельмінтоспоріозними плямистостями. Підвищена вологість за низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур створюватиме оптимальні умови для розвитку хвороб колоса, зокрема фузаріозу.

Сильний розвиток септоріозу спостерігатиметься за частих опадів в поєднанні з температурою в межах +20+25^оС і слабкими вітрами. Під впливом хвороби у рослин понижуються як основні показники структури врожаю, так і якість зерна.

Зараження рослин збудником бурої листової іржі відбувається за наявності вологи. Оптимальною вважається температура від +15 до +25^оС. Ураження призводить до передчасного дозрівання посівів, особливо при нестачі ґрунтової вологи, погіршення кількісного та якісного складу врожаю. За сприятливих погодних умов можливий прояв стеблової та жовтої іржі.

За інтенсивності ураження борошнистою росою, гельмінтоспоріозними і іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5% проводять обприскування посівів дозволеними до використання фунгіцидами (ципроконазол + пропіконазол, ципроконазол+азоксістробін, карбендазим, флутріафол, епоксиконазол + тіофанатметил, пропіконазол, тебуконазол, інші). Повторні обробітки проти вищезазначених хвороб проводять за поновлення і наростання їх розвитку, проти хвороб колоса - у фази колосіння - цвітіння зазначеними вище фунгіцидами.

Найбільшу небезпеку сходам кукурудзи завдаватимуть ґрунтові шкідники – дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, які виїдатимуть набубнявіле насіння, паростки, перегризатимуть корінці і стебла, та наземні – жуки чорнишів (мідляки), кравчик, довгоносики, гусениці совок, личинки шведських мух. Пошкодження від останніх сприятиме проникненню в рослини збудника пухирчатої сажки.

ЗЕРНОБОБОВІ КУЛЬТУРИ

Посівам гороху продовжуватимуть завдавати шкоду бульбочкові довгоносики. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди.

Заселення гороху зерноїдом (брухусом) розпочнеться в період бутонізації-початку цвітіння культури. Після додаткового живлення самки відкладатимуть яйця. Період яйцекладки у зерноїда розтягнутий і може тривати до 3 місяців. Після відродження личинка проникатиме всередину бобу і далі в насінину, де і продовжить свій розвиток (30-40 днів).

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху попелиці, трипси, комарики та інші види шкідників. Прохолодна волога погода сприятиме розвитку на горосі аскохітозу, переноспорозу, кореневих гнилей.

В період бутонізації - початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука/10п.с.), попелиць (250-300 екз/10п.с.), трипса (2 екз/квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м²), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують дозволеними фунгіцидами.

ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

Озимий ріпак повсюдно пошкоджуватиметься ріпаковим квіткоїдом, оленкою волохатою, прихованохоботниками, листоїдами, клопами, попелицями, совками, блішками, пильщиком та іншими шкідниками.

Насіннєвий прихованохоботник харчуватиметься спочатку бутонами, потім стручками. Яйцекладка триватиме до формування в стручках насіння. Самиця відкладатиме по одному, рідше по 2-3 яйця в стручок (всього біля 50 штук).

Також стручки заселятиме ріпакова галиця, численні личинки якої здатні знизити врожай вдвічі.

Пошкоджуватимуть ріпак також капустяний та ріпаковий стеблові прихованохоботники, самиці яких відкладатимуть яйця в стебла культури, де протягом 30-40 днів розвиватиметься личинка.

Проходитиме подальше заселення посівів квіткоїдом, личинки яких шкодитимуть бутонам, продовжуватиметься живлення листоїда. За посушливої погоди зростатиме шкодочинність хрестоцвітних клопів. Повсюдну загрозу становитиме оленка волохата.

Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню переноспорозу, альтернаріозу, фомозу, білої плямистості та інших захворювань, за відсутності захисних заходів проти яких можлива значна втрата врожаю.

До початку цвітіння, за наявності 3-5 екз/рослину ріпакового квіткоїда, 0,5-1,0 екз/рослину прихованохоботників, 1-2 екз/рослину клопів, інших шкідників за надпорогової чисельності та ураження рослин хворобами застосовують відповідні інсектициди та фунгіциди згідно з «Переліком..». Обробки рослин у фазу цвітіння заборонені.

Соняшнику завдаватимуть шкоду піщаний мідляк, довгоносики, різні види клопів, совок, ґрунтові шкідники. Для знищення ґрунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби, боронування за появи 2-3 пар листків поперек або по діагоналі поля. Для збереження посівів потрібно встановити постійний моніторинг та за необхідності (ЕПШ: сірий та інші довгоносики, піщаний мідляк, гусениці совок - 2 екз/м²) провести захисні заходи.

ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ

В травні триватиме розвиток садових довгоносиків, які пошкоджуватимуть листя, квітки, зав’язь. Пошкоджуватимуть бутони личинки яблуневого квіткоїда. Вихід молодих жуків спостерігатиметься в ІІ-ІІІ декадах травня, які живитимуться молодим листям, скелетуючи його або вигризаючи дрібні виразки на поверхні плодів.

Продовжуватиметься масове відродження личинок сисних шкідників – попелиць, медяниць, кліщів, які висмоктуватимуть сік з бруньок та молодих листків. Спостерігатиметься заселення насаджень щитівками і несправжньощитівками. Триватиме розвиток розанової та інших видів листокруток.

Початок льоту яблуневої плодожерки очікується в останні дні І декади травня, масовий літ прогнозовано відбуватиметься з середини травня. Активне відродження гусениць прогнозується з ІІІ декади місяця (якщо сума ефективних температур більше 10⁰С буде 200-230°С).

В травні триватиме літ та яйцекладка яблуневого і сливового пильщиків, личинки яких пошкоджуватимуть зав’язь і плоди, вишневої мухи (при сумі ефективних температур 180°С), яка відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні та черешні.

Протягом місяця в зерняткових садах за оптимальної температури і надмірної вологості поширюватиметься борошниста роса, особливо на сприйнятливих сортах яблуні. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20^оС спостерігатиметься ураження листя й пагонів паршею яблуні і груші.

В разі помірно теплої дощової погоди кісточкові породи дерева уражуватимуться моніліальним опіком, кокомікозом, гномоніозом, клястероспоріозом, кучерявістю листка персика, полістигмозом, іншими.

Захисні заходи проти яблуневої плодожерки проводять в комплексі з іншими шкідниками. Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти групи шкідників обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Через 10-15 днів після попереднього, проводять повторні обробки, дотримуючись чергування препаратів. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи.

Направлені обробки проти плодожерок проводять на початку або в період масового відкладання ними яєць (у разі відлову на феромонну пастку за 7 днів спостережень 5 метеликів). Застосовують препарати які регулюють ріст комах (інгібітори синтезу хітину, препарати типу Матч, Рімон, Дімілін, Люфокс), діють як на гусениць так і на відкладені шкідниками яйця. Повторні обробки проводять через 12-15 днів.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

В першій половині травня продовжуватиметься заляльковування озимої совки. Літ метеликів очікується в ІІ-ІІІ декадах травня. Найбільшу небезпеку шкідник створюватиме на забур’янених овочевих та просапних культурах. Обмежують чисельність совок випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць метеликами. З агротехнічних заходів ефективними є знищення бур’янів у посівах та квітучих нектароносів, міжрядне розпушування просапних культур.

У другій половині травня відбуватиметься літ метеликів першого покоління бавовникової, городньої, люцернової, інших видів листогризучих совок. Для обмеження чисельності цих комах ефективним є застосування яйцеїда трихограми, випускають якого на початку і під час масової яйцекладки шкідників. Проти гусениць проводять обприскування інсектицидами.

Продовжуватиметься заляльковування лучного метелика, масовий літ якого відбуватиметься за температури 18-19°С і сумі ефективних температур 150-200°С, що ймовірно в середині ІІ декади травня. За сприятливих умов під час льоту метеликів і відкладання яєць (температура повітря понад 20^оС, опади, роси, квітуча рослинність) реалізується максимальна плодючість самиць (до 800 штук) і розвиток шкідника матиме масовий характер. Відродження гусениць та заселення ними посівів соняшнику, кукурудзи, гороху, інших культур прогнозується в ІІІ декаді травня – на початку червня.

Для обмеження чисельності і шкідливості лучного метелика випускають вогнівочну форму трихограми на початку та в період масового відкладання яєць (за сили льоту 10-50 екз. на 10 кроків), в осередках високої чисельності гусениць – застосовувати дозволені інсектициди.

Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика зимують в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня – на початку червня заляльковуються. Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх купками по 15-20 штук, з нижнього боку листка, стадія яйця триває від 3 до 14 діб. Гусениці розселяються по рослині й у захищених місцях (у пазухах листка, під обгортками качана тощо), вгризаються в середину стебла, де живляться. Закінчивши живлення, вони залишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю. На півдні частина гусениць І покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається ІІ покоління.

Заходами обмеження чисельності шкідника є подрібнення та заорювання післязбиральних решток, а також постійний моніторинг фітосанітарної ситуації у посівах та полях, що відведені під культури привабливі для даного фітофагу, дотримання строків проведення агротехнічних заходів при вирощуванні цих культур. При перевищенні ЕПШ фітофага (10-20 особин на кв.м) необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди.

Початок льоту американського білого метелика прогнозується у ІІ декаді травня, період активної яйцекладки залежатиме від умов навколишнього середовища та орієнтовно проходитиме у ІІІ декади травня — І декади червня, масове відродження та живлення гусениць ймовірно відбуватиметься в першій половині червня.

У травні за настання протягом 10-14 днів середньодобової температури повітря 15-18°С відроджуватимуться личинки саранових (кобилки, італійський прус). За прогрівання ґрунту до 23°С на глибині залягання ворочок відбуватиметься масовий вихід шкідників на поверхню. Захисні заходи проводять за масової появи личинок 1-2 віків (ЕПШ: 3-5 екз/м²) препаратами на основі діючих речовин: ацетаміприд, 200 г/кг, хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г, лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л, зета-циперметрин, 100 г/л.

Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів i агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з доповненнями до Переліку, затвердженого Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.