29 квітня 2026

Рекомендації по вибору сортів сої

Вибір сорту сої залежно від природно-кліматичної зони та напряму використання – третина успіху аграрія. Соя – волого- та теплолюбна культура. Якщо один із факторів (сумарна кількість опадів протягом вегетаційного періоду та кількість теплових одиниць) не задовольняє сою, варто придивлятися до сортів посухостійких чи холодостійких. Напрямок використання сої – переробка або продаж на ринки – визначальним буде фактор кількості білка, яку можна отримати у готовому продукті. Соя для виробництва олії та шроту – обирайте сорти з підвищеним вмістом олії (понад 20%) із достатнім вмістом білка (більше 35%) та низьким вмістом антипоживних речовин. Якщо використання сої на фураж або у господарстві відсутні потужності для тривалого зберігання, економічно вигідніше вирощувати ультраскоростиглі та скоростиглі сорти. Перевага цих сортів – вони добрі попередники під озимі культури.

Залежно від тривалості вегетаційного періоду, всі сорти сої умовно поділяють на 13 груп стиглості. Проте лише перших п’ять груп придатні для вирощування в Україні.

Отже, в умовах нашого клімату можна вирощувати:

ультраскоростиглі сорти з тривалістю вегетаційного періоду до 85 днів;

ранньостиглі сорти з вегетаційним періодом у 86 – 105 днів;

середньоранньостиглі сорти з вегетаційним періодом у 106 – 125 днів;

середньостиглі сорти з вегетаційним періодом у 126 – 135 днів;

середньопізньостиглі сорти з вегетаційним періодом у 136 – 145 днів.

Для кожної з цих груп стиглості науковцями запропонована норма висіву. З урахуванням природно-кліматичних умов регіону, наприклад, для посушливих регіонів рекомендовану норму висіву слід зменшувати, щоб забезпечити рослини максимально можливим рівнем живлення і не створювати між ними конкуренції, для ультраскоростиглих сортів рекомендованою є норма висіву 750–850 тис./га, для ранньостиглих – 650–750 тис./га, для середньоранньостиглих – 550–650 тис./га, для середньостиглих – 450–550 тис./га, для середньопізньостиглих – 350–500 тис./га. Норма висіву на богарі на 20–25 % перевищує оптимальну густину стояння рослин перед збиранням. Тому при виборі сортів необхідно враховувати економічну доцільність вирощування сорту, витрати на достатню кількість насіння.

Біологічні особливості сорту впливають на вибір способу сівби сої. Сорти сої з компактною (стиснутою) формою куща і напіввертикальним розташуванням листя (Спринт) позитивно реагують на розміщення рослин в посіві з шириною міжрядь 15 см, а сорти, що мають здатність до галуження і листоутворення (Маша) позитивно реагують на збільшення міжрядь до 45 і 70 см.

Продуктивність сої залежить від висоти рослини. Крім того, чим вища рослина, тим глибше розташовується її центральний корінь, це значить, що рослина може отримувати вологу з нижніх шарів ґрунту.

Для сортів з ранніми строками висіву, варто звернути увагу на наявність опушення листям — такі сорти більш стійкі до приморозків.

На вилягання впливає така характеристика сорту, як товщина стебла, тому необхідно враховувати її при недостатньому освітленні посіву, меншому гілкуванні.

Врожайність залежить від розгалуженості рослини, кількості бобів та їх висоти кріплення. При низькій – є ймовірність втрати певної частини врожаю при збиранні. Також критична схильність до розтріскування і висипання зерна, що також може призвести до втрати значної частини врожаю.

Основні характеристики сортів можна дізнатися у Реєстрі сортів, придатних до поширення в Україні, та офіційних описах сорту, у оригінатторів.

Матеріал має лише інформаційний характер та не містить нових правових норм.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за телефоном: (061) 239 73 20.