07 травня 2026

Клоп шкідлива черепашка: поширення та шкодочинність, інтегрована система захисту зернових

Хлібні клопи залишаються небезпечними шкідниками зернових культур та мають значний вплив на зернові агроценози, знижуючи кількість та погіршуючи якість врожаю зернових культур, особливо пшениці. Відомо, що зернові культури (пшениця, ячмінь, овес та інші) пошкоджують різні види хлібних клопів, такі як маврський клоп, австрійський клоп, гостроголова елія, ягідний клоп, гостроплечий клоп, але більш шкодочинним серед них залишається клоп шкідлива черепашка.

Основні види шкодочинності:

- Весняне пошкодження (імаго) - клопи, що перезимували, проколюють стебла під час виходу в трубку, викликаючи загибель центрального листа та «білоколосість».

- Живлення личинок у фазу «молочної стиглості» - найнебезпечніший етап. Личинки висмоктують поживні речовини з зерна, роблячи його щуплим, знебарвленим або повністю знищуючи. - Погіршення якості зерна - ферменти слини руйнують білки, через що борошно втрачає хлібопекарські властивості (тісто стає рідким, не тримає форму). Зерно з пошкодженням понад 2% вважається некондиційним.

У роки масового розмноження шкідника втрати врожаю можуть сягати 30–40%.

Погодні умови ІІІ декади квітня та початку травня поточного року дещо стримували масовий переліт клопа шкідливої черепашки у посіви зернових колосових культур. Але за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів) шкідник масово буде заселяти посіви та шкодити. Після повного переселення клопа у посіви за виявлення економічного порогу шкодочинності у високопродуктивних посівах пшениці 2 екз./м² і більше, на решті посівів 4-6 личинок на м², у насіннєвому ячмені 8-10 личинок на м² проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофага, дозволеними до використання інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які будуть ефективні і проти супутніх фітофагів зернових культур (злакових попелиць, цикадок, смугастих блішок, пшеничного трипсу тощо).

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки необхідно проводити за наявності в посівах 15 - 20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3-4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше.

Для запобігання розвитку хвороб колосу зернових колосових культур та залежно від економічної доцільності заходу, рекомендується проводити хімічні обробки баковими сумішами з додаванням фунгіцидів згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Інтегрована система захисту від хлібних жуків характеризується поєднанням моніторингу, агротехнічних методів та раціонального використання хімічних засобів при досягненні економічних порогів шкодочинності (ЕПШ).

Агротехнічні заходи боротьби є превентивними та спрямовані на зниження чисельності фітофагів, а саме:

- дотримання сівозміни та просторової ізоляція посівів від місць зимівлі (лісосмуг);

- використання стійких сортів пшениці з високим вмістом клейковини, які краще витримують пошкодження ферментами клопів;

- своєчасне збирання врожаю в максимально стислі терміни, що запобігає масовому живленню личинок на дозрілому зерні.

Застосування біологічного захисту першочергово спрямоване на стимулювання розвитку природних ворогів, таких як теленомуси (яйцеїди), які здатні значно знижувати популяцію клопа без хімічної обробки.

Обробки проводять при появі імаго клопа шкідливої черепашки на полі або в період масового відродження личинок.

Проти дорослих клопів шкідливої черепашки за чисельності 2-4 екз./м² і більше у фазу розвитку зернових культур «вихід у трубку» проводять вибіркове обприскування посівів в осередках шкідника одним з інсектицидів на основі діючих речовин: зета-циперметрин, 100 г/л, 0,07-0,1 л/га; малатіон, 570 г/л, 1,2 л/га; флупірадіфурон, 75 г/л + дельтаметрин, 10 г/л, 0,5-0,75 л/га; альфа-циперметрин, 100 г/л, 0,1-0,15 л/га; альфа-циперметрин, 125 г/л + імідаклоприд, 100 г/л + клотіанідін, 50 г/л, 0,2-0,4 л/га; дельтаметрин, 25 г/л, 0,3-0,4 л/га;

тіаметоксам, 200 г/кг + лямбда-цигалотрин, 106 г/л, 0,18-0,25 л/га; тіаметоксам, 250 г/кг + лямбда-цигалотрин, 80 г/л + альфа-циперметрин, 15 г/л, 0,15-0,25 л/га; тіаметоксам, 200 г/кг + клотіанідин, 50 г/л + бета-цифлутрин, 50 г/л, 0,1-0,2 л/га з додавання одним з фунгіцидів на основі діючих речовин: азоксисторобін, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л, 1,25-2,0 л/га; азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80г/л, 0,5-0,75 л/га; азоксистробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л, 1,0 л/га; азоксистробін, 120 г/л + тебуконазол, 200 г/л + біостимулянт Актив,350 г/л, 0,6-0,8 л/га; пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л, 0,5-0,75 л/га тощо.

Увага! Обов’язково за 2 доби до проведення хімічної обробки необхідно попереджати голів територіальних громад, власників пасік про час та місце проведення (вказати назву, ступінь і строк дії токсичності препарату). Обробки проводити з дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин, техніки безпеки та санітарних правил при роботі з ними.