29 квітня 2025

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах Запорізької області на травень 2025 року

Квітень 2025 року характеризувався мінливими погодними умовами  з достатньою кількістю опадів. Теплі періоди чергувалися із періодами, коли середньодобова температура суттєво знижувалася.

В першій декаді квітня були опади у вигляді рясного дощу. 7-9 квітня спостерігався слабкий сніг. У другій та третій декадах квітня також були невеликі дощі. За період випало 55,7 мм опадів. Температура повітря коливалася в діапазоні від 0 + 2°С вночі (в окремі дні) до 18 +26°С вдень. Середньодобова температура повітря за період становила 12°С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалась до 24 - 26°С. Поверхня ґрунту нагрівалася до 15 - 17°С. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці (3-4 см) підвищилася до +15ºС.

З початку березня сума активних температур (>5°С) становить 615,1⁰С, сума ефективних температур (>5°С) – 354,0°С. Накопичення сум активних та ефективних температур сприятиме розвитку шкідників та бур’янів. Стан ґрунту – помірно сухий, вологозабезпечення ґрунту протягом місяця задовільне. Середня відносна вологість повітря дещо знизилася і дорівнювала 50%, а мінімальні значення цього показника в окремі дні знижувалися до 35%. Зниження вологості повітря та підвищення температур уповільнюють розвиток хвороб сільськогосподарських рослин.

Агрометеорологічні умови протягом квітня 2025 року були в цілому задовільними для подальшого розвитку озимих культур та багаторічних трав, а також для початкового розвитку ранніх ярих зернових та зернобобових культур.  Посіви озимих зернових культур та ріпаку знаходяться в доброму та задовільному стані. Негативного впливу від похолодання та снігу зазнали плодово-ягідні культури, а саме абрикоси та вишні, які тільки почали цвісти. Несприятливі погодні умови викликали передчасне опадання цвіту.        

У травні слід очікувати на активний розвиток шкідливих організмів, загалом же фітосанітарна ситуація на посівах сільськогосподарських культур визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.

ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Переліт клопа шкідливої черепашки та інших видів клопів розпочався в ІІІ декаді квітня поточного року. Повне переселення фітофага на посіви очікується в І декаді травня. Активна яйцекладка клопів прогнозовано відбуватиметься в ІІ декаді травня та в залежності від погодних факторів триватиме 30-50 днів. Найактивніше вона проходитиме за температури 24-28^оС, одна самка в середньому відкладатиме 100-150, максимально до 300 яєць. Відродження личинок слід очікувати з середини ІІ декади травня.

Для збереження зерна пшениці за наявності шкідника 2-4 екз/м² посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами (тіаметоксам, диметоат, хлорпірифос + циперметрин, дельтаметрин, інші).

Враховуючи те, що клопи спочатку концентруються переважно по краях поля, а потім розселяються по всій площі, суцільні обробки можна замінити крайовими завширшки 100-150 м.

Личинки хлібної жужелиці в ІІІ декаді квітня — І декаді травня заляльковуються, згодом через 12-14 днів на поверхню виходитимуть жуки (кінець травня).

Хлібні п’явиці заселятимуть площі зернових за чисельності 0,5-1,0 екз/м². В травні шкідник продовжуватиме розвиток, проходитиме яйцекладка та відроджуватимуться личинки, масова поява яких очікується в ІІ декаді травня.

Хлібні блішки, чисельність яких на посівах в середньому складає 1,0-2,0 екз/м², продовжуватимуть пошкоджувати озимину, ярі колосові, особливо їх шкодочинність зростатиме за посушливої та теплої погоди.

Можливе зростання шкодочинності гусениць злакової листовійки. Листовійка мінуватиме листову пластину, лист звертатиметься по спіралі, а наприкінці живлення - у фази закінчення колосіння-цвітіння гусениця перегризатиме соломину нижче колоса, викликаючи цим його повну загибель.

За наявності в осередках 50-100 екз/м² в крайових смугах чи всуціль посіви обробляють дозволеними інсектицидами.

Літ злакових мух розпочався в ІІІ декаді березня. В травні продовжуватиметься літ та шкодочинність комах. Особливу небезпеку мухи становитимуть для ярих культур, особливо кукурудзи, де розвиватиметься весняне покоління шкідників.

При заселені посівів личинками гессенської мухи у фазу виходу в трубку і стеблування через пошкодження шкідником спостерігатиметься колінчастість стебел, що ускладнюватиме збирання врожаю, яке супроводжуватиметься втратами, а в пошкодженому личинкою колосі розвиватиметься щупле зерно. Характерні симптоми пошкодження рослин личинками шведської мухи з’являтимуться на 8-16 день від початку їх живлення. Ріст стебла призупинятиметься, центральний лист жовтітиме і пізніше набуде бурого кольору.

За наявності 30-40 екземплярів шкідника на 100 п.с. проводять обприскування крайових смуг  або всього посіву інсектицидами згідно з Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до застосування в Україні.

Злакові попелиці і пшеничний трипс за теплої вологої погоди в травні розвиватимуться повсюдно. Масове відродження попелиць розпочнеться в І декаді травня. Пошкодження попелицями протягом вегетації збільшуватиме витрату води рослинами, що пригнічуватиме їх ріст і розвиток.

Початок заселення посівів трипсами очікується наприкінці І декади, спарювання і яйцекладка – в ІІ декаді травня. Личинки трипса відроджуватимуться в ІІІ декаді травня, розвиватимуться в колосі, висмоктуючи сік з колосових лусочок і квіткових плівок, в подальшому шкідник пошкоджуватиме м’яке зерно, що призведе до кількісних втрат врожаю.

Тепла та посушлива погода сприятиме подальшому розвитку на посівах зернових цикадок, шкідник живитиметься поживними речовинами рослин. Окрім механічних пошкоджень, що призводять до втрат врожаю, дані види шкідників можуть переносити вірусні захворювання.

Проти вищезазначених шкідників (ЕПШ: смугастої хлібної блішки –  30-40 екз/м², п’явиці – 10-20 жуків/м², або 150-200 личинок/м², попелиці – 5-10 екз./стебло, пшеничного трипса – 50-100 екз/100п.с., або 8-10 екз/колос) ефективним є обприскування крайових смуг або всього посіву дозволеними інсектицидами.

Завдаватимуть шкоду посівам зернових колосових і хлібні пильщики. Початок льоту шкідника очікується на початку ІІ декади травня, яйцекладка, відповідно, в третій. Самка відкладатиме яйця в стебла з достатньо потовщеною соломиною (плодючість самиці 35-40 яєць). Личинка розвиватиметься в стеблі, що викликатиме зниження якості та маси зерна.

В останні дні ІІІ декади травня можливий вихід хлібних жуків, ймовірність їхньої шкодочинності зберігатиметься високою повсюдно (ЕПШ – 3-5 екз./м²). 

За сприятливих погодних умов у травні, особливо за частих опадів, можливе розповсюдження та розвиток хвороб зернових культур. Озима пшениця уражуватиметься передусім септоріозом, темно-бурою плямистістю, бурою листковою іржею, ячмінь – гельмінтоспоріозними плямистостями. Підвищена вологість за низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур створюватиме оптимальні умови для розвитку хвороб колоса, зокрема фузаріозу.

Сильний розвиток септоріозу спостерігатиметься за частих опадів в поєднанні з температурою в межах +20+25^оС і слабкими вітрами. Під впливом хвороби у рослин понижуються як основні показники структури врожаю, так і якість зерна.

Зараження рослин збудником бурої листової іржі відбувається за наявності вологи. Оптимальною вважається температура від +15 до +25^оС. Ураження призводить до передчасного дозрівання посівів, особливо при нестачі ґрунтової вологи, погіршення кількісного та якісного складу врожаю. За сприятливих погодних умов можливий прояв стеблової та жовтої іржі.

За інтенсивності ураження борошнистою росою, гельмінтоспоріозними і іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5% проводять обприскування посівів дозволеними до використання фунгіцидами з діючою речовиною (ципроконазол + пропіконазол, ципроконазол+азоксістробін, карбендазим, флутріафол, епоксиконазол + тіофанатметил, пропіконазол, тебуконазол, інші). Повторні обробітки проти вищезазначених хвороб проводять за поновлення і наростання їх розвитку, проти хвороб колоса - у фази колосіння - цвітіння зазначеними вище фунгіцидами. 

Найбільшу небезпеку сходам кукурудзи завдаватимуть ґрунтові шкідники – дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, які виїдатимуть набубнявіле насіння, паростки, перегризатимуть корінці і стебла, та наземні – жуки чорнишів (мідляки), кравчик, довгоносики, гусениці совок, личинки шведських мух. Пошкодження від останніх сприятиме проникненню в рослини збудника пухирчатої сажки.

ЗЕРНОБОБОВІ КУЛЬТУРИ ТА БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ

Посівам гороху продовжуватимуть завдавати шкоду бульбочкові довгоносики. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди.

Заселення гороху зерноїдом (брухусом) розпочнеться в період бутонізації-початку цвітіння культури. Після додаткового живлення самки відкладатимуть яйця. Період яйцекладки у зерноїда розтягнутий і може тривати до 3 місяців. Після відродження личинка проникатиме всередину бобу і далі в насінину, де і продовжить свій розвиток (30-40 днів).

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху попелиці, трипси, комарики, інші види шкідників. Прохолодна волога погода сприятиме розвитку на гороху аскохітозу, переноспорозу, кореневих гнилей.

В період бутонізації - початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука/10п.с.), попелиць (250-300 екз/10п.с.), трипса (2 екз/квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць/м²), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують дозволеними фунгіцидами.

На багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть різні види довгоносиків, попелиці, клопи, гусениці совок, осередково лучний метелик, сарана. Особливу небезпеку становитиме фітономус, личинки молодших віків якого живитимуться верхівковими листочками, пошкоджуватимуть листкові і квіткові бруньки. Виїдаючи бруньки, шкідник знищує зачатки суцвіть і пошкоджує точку росту стебла. Личинки старшого віку відкрито живитимуться листям, скелетуючи його.

Проти довгоносиків (5-8 екз/м²), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними до використання інсектицидами.

ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

Озимий ріпак повсюдно пошкоджуватиметься ріпаковим квіткоїдом, оленкою волохатою, прихованохоботниками, листоїдами, клопами, попелицями, совками, блішками, пильщиком та іншими шкідниками.

Насіннєвий прихованохоботник харчуватиметься спочатку бутонами, потім стручками. Яйцекладка триватиме до формування в стручках насіння. Самиця відкладатиме по одному, рідше по 2-3 яйця в стручок (всього біля 50 штук).

Також стручки заселятиме ріпакова галиця, численні личинки якої здатні знизити врожай вдвічі.

Пошкоджуватимуть ріпак також капустяний та ріпаковий стеблові прихованохоботники, самиці яких відкладатимуть яйця в стебла культури, де  протягом 30-40 днів розвиватиметься личинка.

Проходитиме подальше заселення посівів квіткоїдом, личинки яких шкодитимуть бутонам, продовжуватиметься живлення листоїда. За посушливої погоди зростатиме шкодочинність хрестоцвітних клопів. Повсюдну загрозу становитиме оленка волохата.

Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню переноспорозу, альтернаріозу, фомозу, білої плямистості та інших захворювань, за відсутності захисних заходів проти яких можлива значна втрата врожаю.

До початку цвітіння, за наявності 3-5 екз/рослину ріпакового квіткоїда,    0,5-1,0 екз/рослину прихованохоботників, 1-2 екз/рослину клопів, інших шкідників за надпорогової чисельності та ураження рослин хворобами застосовують відповідні інсектициди та фунгіциди згідно з Переліком…. Обробки рослин у фазі цвітіння заборонені.

Соняшнику завдаватимуть шкоду піщаний мідляк, довгоносики, різні види клопів, совок, грунтові шкідники. Для знищення ґрунтової кірки, бур’янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків поперек або по діагоналі поля. Для збереження посівів потрібно здійснювати постійний моніторинг та за необхідності (ЕПШ: сірий та інші довгоносики, піщаний мідляк, гусениці совок - 2 екз/м²) провести захисні заходи.

Сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів, коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями совок, бульбочковими довгоносиками, клопами, попелицями. Підвищена вологість повітря за температури 18-26^оС сприятиме розвитку хвороб. У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків/м²), люцернового клопа (2-5 екз/рослину), попелиць (250-300 екз/10п.с.) посіви сої обприскують дозволеними інсектицидами. Насіннєві посіви обробляють відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції.

ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ

У травні колорадський жук заселятиме картоплю, посадки томатів, баклажанів. Яйцекладка проходитиме в І-ІІ декадах травня, згодом відроджуватимуться личинки. Захищають сходи картоплі при заселені жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній із 8-10% заселених рослин. Застосовують дозволені хімічні та біологічні препарати.

Хрестоцвітним культурам повсюдно завдаватимуть шкоду хрестоцвітні блішки, їх шкодочинність і чисельність зростатиме за сухої і жаркої погоди.

Літ капустяної совки очікується в ІІІ декаді травня. Наявність рясної квітучої рослинності сприятиме реалізації максимальної плодючості самиць.

Осередково, особливо на площах де порушується сівозміна і просторова ізоляція, значної шкоди можуть завдавати хрестоцвітні клопи, приховано-хоботники, бариди, інші.

Захисні заходи на капусті проводять при заселені 10% рослин по 3-5 блішок, або  6-10 яєць капустяної мухи на кожну, обприскуванням країв чи всуціль площі дозволеними інсектицидами. Доцільним проти комплексу шкідників буде застосування біопрепаратів, ентомофагів.

Посіви цибулі пошкоджуватимуть цибулева муха та прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 личинок на рослину або 2-4 жуків/м² та інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними інсектицидами.

ПЛОДОВІ НАСАДЖЕННЯ

В травні триватиме розвиток садових довгоносиків, які пошкоджуватимуть листя, квітки, зав’язь. Пошкоджуватимуть бутони личинки яблуневого квіткоїда. Вихід молодих жуків спостерігатиметься в ІІ-ІІІ декадах травня, які живитимуться молодим листям, скелетуючи його або вигризаючи дрібні виразки на поверхні плодів.

Продовжуватиметься масове відродження личинок сисних шкідників – попелиць, медяниць, кліщів, які висмоктуватимуть сік з бруньок та молодих листків. Спостерігатиметься заселення насаджень щитівками і несправжньо-щитівками. Триватиме розвиток розанової та інших видів листокруток.  

Початок льоту яблуневої плодожерки очікується в останні дні І декади травня, - масовий літ прогнозовано відбуватиметься з середини травня. Активне відродження гусениць прогнозується з ІІІ декади місяця (сума ефективних температур більше 10⁰С - 200-230°С).

В травні продовжуватиметься літ та яйцекладка яблуневого і сливового пильщиків, личинки яких пошкоджуватимуть зав’язь і плоди, вишневої мухи (СЕТ 180°С), яка відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні і черешні.

Протягом місяця в зерняткових садах за оптимальної температури і надмірної вологості поширюватиметься борошниста роса, особливо на сприйнятливих сортах яблуні. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20^оС спостерігатиметься ураження листя й пагонів паршею яблуні і груші.

В разі помірної теплої дощової погоди кісточкові породи дерева уражуватимуться моніліальним опіком, кокомікозом, гномоніозом, клястероспоріозом, кучерявістю листка персика, полістигмозом, іншими.

Захисні заходи проти яблуневої плодожерки проводять в комплексі з іншими шкідниками. Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти групи шкідників обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Через 10-15 днів після попереднього, проводять повторні обробки, дотримуючись чергування препаратів. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи.

Направлені обробки проти плодожерок проводять на початку або в період масового відкладання ними яєць, в разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів. Застосовують препарати, які регулюють ріст комах (інгібітори синтезу хітину, препарати типу Матч, Рімон, Дімілін, Люфокс), діють як на гусениць так і на відкладені шкідниками яйця. Повторні обробки проводять через 12-15 днів. 

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

В першій половині травня продовжуватиметься заляльковування озимої совки.  Літ метеликів очікується в ІІ-ІІІ декадах травня. Найбільшу небезпеку шкідник створюватиме на забур’янених овочевих та просапних культурах. Обмежують чисельність совок випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць метеликами. З агротехнічних заходів ефективними є знищення бур’янів у посівах та квітучих нектароносів, міжрядне розпушування просапних культур.

У другій половині травня відбуватиметься літ метеликів першого покоління бавовникової, городньої, люцернової, інших видів листогризучих совок. Для обмеження чисельності цих комах ефективним є застосування яйцеїда трихограми, випускають якого на початку і під час масової яйцекладки шкідників. Проти гусениць проводять обприскування інсектицидами.

Продовжуватиметься заляльковування лучного метелика, масовий літ якого відбуватиметься за температури 18-19°С і СЕТ 150-200°С, що ймовірно в середині ІІ декади травня. За сприятливих умов під час льоту метеликів і відкладання яєць (температура повітря понад 20^оС, опади, роси, квітуча рослинність) реалізується максимальна плодючість самиць (до 800 штук) і розвиток шкідника матиме масовий характер. Відродження гусениць та заселення ними посівів соняшнику, кукурудзи, гороху, інших культур прогнозується в ІІІ декаді травня – на початку червня. 

Для обмеження чисельності і шкідливості лучного метелика випускають вогнівочну форму трихограми на початку та в період масового відкладання яєць (за сили льоту 10-50 екз. на 10 кроків), в осередках високої чисельності гусениць – застосовувати дозволені інсектициди.

Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика у травні заляльковуватимуться, літ метеликів очікується наприкінці місяця. Поточного року прогнозується зростання шкодочинності фітофага на посівах кукурудзи, проса та сорго. 

В поточному році очікується подальше зростання шкодочинності американського білого метелика. Сприятимуть його розвитку підвищена вологість та помірні, без різких коливань температури повітря, в період яйцекладки та відродження гусениць.

Початок льоту метеликів прогнозується в І-ІІ декаді травня, період активної яйцекладки залежатиме від умов навколишнього середовища та орієнтовно проходитиме в ІІ-ІІІ декадах травня, масове відродження та живлення гусениць ймовірно відбуватиметься наприкінці травня - в першій половині червня.

У травні за настання протягом 10-14 днів середньодобової температури повітря 15-18°С відроджуватимуться личинки саранових (кобилки, італійський прус). За прогрівання ґрунту до 23°С на глибині залягання ворочок відбуватиметься масовий вихід шкідників на поверхню. Захисні заходи проводять за масової появи личинок 1-2 віків (ЕПШ: 3-5 екз/м²).   

Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів i агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, доповненнями до Переліку, затверджений Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів України.