02 липня 2025

Прогноз розвитку шкідників і хвороб та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у липні-серпні 2025 року в умовах Запорізької області

Фітосанітарний стан сільськогосподарських культур в липні - серпні визначатимуть насамперед погодні умови та вчасність проведення захисних заходів. На просапних культурах посиленої уваги вимагатиме стебловий метелик, листогризучі совки, осередково лучний метелик, на виноградниках – хвороби і кліщі, на овочевих культурах – комплекс шкідливих організмів. 

Зернові та зернобобові культури

Клоп шкідлива черепашка. На незібраних посівах озимих і ярих зернових культур завершуватиме живлення клоп шкідлива черепашка. Після накопичення жирової маси клопи відлітатимуть у місця зимівлі (ІІІ декада липня – ІІ декада серпня). Пошкодження зернівки в цей період викликатиме погіршення якісних та посівних показників зерна. Ефективним прийомом зниження чисельності клопа, збереження посівних та товарних якостей зерна є раннє і в стислі строки збирання врожаю.

Жуки хлібної жужелиці пошкоджуватимуть зерно в колосках пшениці, ячменю,  що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. В разі жарких, посушливих умов протягом місяця, жуки перебуватимуть у стані літньої діапаузи. В ІІІ декаді серпня очікується вихід з літньої діапаузи хлібного туруна (мала хлібна жужелиця), шкідник заселятиме падалицю зернових культур. З появою сходів жужелиця мігруватиме на них, де проходитиме яйцекладка та відбуватиметься відродження личинок. Першочерговим заходом для обмеження чисельності шкідника є дотримання сівозміни, що обмежує проведення посіву озимих зернових по колосовому попереднику. Для захисту сходів проти личинок жужелиці та інших шкідників необхідним заходом є протруювання насіння інсектицидними протруювачами.

Хлібні жуки у липні спарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах.

Повсюди зерном до його огрубіння харчуватимуться сисні фітофаги, злакова попелиця та пшеничний трипс. Личинки трипсів закінчивши розвиток, опускатимуться в ґрунт на зимівлю. З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.

У злакових бур’янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської. Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись в ґрунті, звідки наступного року вийде жук.

За сприятливих погодних умов вегетуючі зернові культури хворітимуть на буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз. Всюди на колосі триватиме розвиток фузаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, що в свою чергу створюватиме проблеми з використанням хворого зерна. Шкідливість хвороб особливо посилюватиметься на полеглих посівах та періодичних опадах.

Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ та доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

Наявність інфекції в ґрунті та насінні вимагає проведення фітоекспертизи посівного матеріалу для визначення видового складу збудника та вибору ефективного протруйника з відповідним спектром токсичної дії.

На посівах кукурудзи в липні відбуватиметься шкодочинність злакових попелиць, стеблового кукурудзяного метелика, бавовникової совки. В серпні продовжуватиметься їх розвиток, очікується наростання рівня шкідливості. Рослини, насамперед пошкоджені комахами, уражуватимуться сажками, гельмінтоспоріозами, фузаріозом, інтенсивність хвороб зростатиме за наявності вологи. Проти гусениць кукурудзяного метелика та совок, посіви обприскують дозволеними до використання препаратами.  

Шкідники і хвороби технічних культур

Рослини соняшнику масово заселятимуться геліхризовою попелицею, клопами (польові, сліпняки), трипсами, цикадками. В осередках відмічатиметься шкідливість гусениць лучного метелика, підгризаючих і листогризучих совок, сарани.

Рослини переважно непанцирних сортів пошкоджуватимуть гусениці соняшникової вогнівки, вигризаючи спочатку квітки, а згодом молоде насіння, обгризаючи краї обгортки, проточуючи ходи всередині кошика, обплітаючи його павутинням. У дощову погоду пошкоджені кошики загнивають. В стеблах соняшнику харчуватимуться соняшникові вусач та шипоноска. Пошкодження яких личинками, більш помітні в разі пізніх строків сівби, що за значної їх чисельності може спричинити ламання стебел.

За помірної температури повітря та підвищеної вологості рослини соняшнику уражуватимуться гнилями, пероноспорозом, фомозом, фомопсисом, септоріозом, іржею. Вовчок соняшниковий паразитуватиме на рослинах культури, переважно на гібридах іноземної селекції.

Захищати посіви соняшнику рекомендовано перед цвітінням від попелиці – в разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. за відсутності ентомофагів дозволеними до використання препаратами згідно з «Переліком». За наявності клопів (ЕПШ 2 екз. на кошик), соняшникової вогнівки (ЕПШ 3 екз. на кошик) дозволеними до використання препаратами. Вогнища лучного метелика ІІ покоління (20 екз. на кв.м) знешкоджують препаратами з діючою речовиною дифлубензурон, 480 г/л; флубендіамід, 480 +г/л  або емамектин бензоат, 40 г/л + ацетаміприд, 60 г/л + біфентрин, 30 г/л.   Під час масового відкладання яєць совками, лучним метеликом доцільний випуск трихограми; при виявленні квітконосів вовчка ефективно застосовувати муху фітомізу (за рекомендаціями). За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси рослини культури захищають  фунгицидами на основі діючої речовини пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; карбендазим, 500 г/л,  тощо.

Першу обробку проводять на початку цвітіння, другу – через 14 днів після першої.

Овочеві культури

На пасльонових культурах продовжиться шкодочинність колорадського жука, карадрини, городньої та інших видів совок. За сприятливих погодних умов рослини уражуватимуться фітофторозом, септоріозом, макроспоріозом, верхівковою гниллю.

Капуста заселятиметься передусім хрестоцвітними блішками, попелицями, молями, совками, біланами. За випадання опадів та помірної температури проявляться бактеріози, переноспороз, фомоз, інші види хвороб. За наявності гусениць совок, біланів 5 екз/м² при 5 % і більше заселених рослин, за наявності на 10 % рослин гусениць молей.

Баштанні культури скрізь пошкоджуватимуться трипсами, попелицями, кліщами, уражуватимуться бактеріозом, пероноспорозом, борошнистою росою.

Оздоровлення культур та обмеження чисельності шкідливих комах   здійснюється з урахуванням «строків очікування» дозволеними до використання відповідними засобами захисту рослин.

Плодові культури та виноградники

В садах продовжить розвиток друге покоління яблуневої плодожерки. Тепла з помірними опадами погода сприятиме подальшому розвитку попелиць, медяниць, кліщів, щитівок і несправжньощитівок. Плодові насадження зерняткових уражуватимуться паршою, борошнистою росою, плодовою гниллю, кісточкові – хворітимуть на кокомікоз, клястероспоріоз.

На виноградниках продовжиться розвиток гронової листокрутки, кліщів. За сприятливих погодних умов виноградники уражуватимуться хворобами, особливо оїдіумом та мілдью. Від хвороб проводять обробки дозволеними фунгіцидами з урахуванням «строків очікування», проти кліщів (за наявності 5-8 екз./листок) та гусені гронової листокрутки застосовують відповідні препарати інсектицидної групи.

Багатоїдні шкідники

Саранові. В усіх районах області триватиме розвиток личинок італійського пруса, нестадних кобилок та коників і перехід їх у старші віки, відбуватиметься окрилення, парування саранчуків та наприкінці липня – початку серпня, розпочнеться відкладання яєць-ворочків. За умов сухої жаркої погоди липня зросте активність та шкідливість саранових у посівах сільськогосподарських культур. Осередки високої чисельності комах саранових ймовірні у пасовищах і луках, а також у суміжних посівах соняшника, кукурудзи, овочевих, інших сільськогосподарських культур, через що виникатиме потреба в хімічних обробках угідь. Посіви захищають за чисельності італійського пруса 2-5, нестадних саранових 10-15 екз/м².

Для захисту посівів від саранових ефективні препарати на основі діючої речовини лямбда-цигалотрин, 50 г/л; хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л; лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л; зета-циперметрин, 100 г/л або інші.

Гусениці листогризучих совок – капустяної, горохової, бавовникової, помідорної, люцернової, інших розвиватимуться та живитимуться в багаторічних травах, посівах технічних, овочевих, інших культур. За помірних температур, достатнього зволоження можлива підвищена чисельність та шкідливість лускокрилих комах. За появи осередків надпорогової чисельності гусениць застосовують препарати на основі діючої речовини альфациперметрин; хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л; імідаклоприд, 300 г/л + лямбдацигалотрин, 100 г/л; інші рекомендовані за регламентами технологій інсектициди. Застосування інсектицидів у плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць помідорної, бавовникової, інших совок бажане до початку плодоутворення.

Лучний метелик. У неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, соняшнику інших просапних культур літ метеликів другого покоління ймовірний в першій половині липня. Загалом в період льоту метеликів другого покоління визначальними будуть оптимальні показники температури та вологості повітря, наявність квітучої рослинності.

Обмеження масового розмноження лучного метелика із місцевих резервацій досягається застосуванням повного комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів. Вчасне виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання строків і норм витрати інсектицидів з урахуванням віку гусениць.

Розвиток мишоподібних гризунів відновиться наприкінці серпня,   інтенсивність подальшого розвитку та рівень шкідливості гризунів значною мірою визначатиметься своєчасністю та ефективністю проведення профілактичних агротехнічних заходів: зменшення втрат урожаю при збиранні, зяблева оранка тощо. Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів i агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, доповненнями до Переліку, затверджений Міністерством захисту довкілля і природних ресурсів України.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».