09 квітня 2026
Якість зерна пшениці є ключовим фактором для забезпечення ефективності виробництва, безпечності харчових продуктів та технологічних властивостей борошна і хлібобулочних виробів. Високі стандарти якості визначають не тільки товарну цінність зерна, а й його вплив на здоров’я людей та тварин, а також рентабельність агропідприємств. Основними показниками якості є технологічні, борошномельно-хлібопекарські характеристики та склад зерна.
Залежно від якості зерна пшениці м’якої виділяють чотири класи, з них 1–3 класи використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю 4-го класу використовують на продовольчі й непродовольчі потреби та для експортування.
Класоутворюючі показники та параметри якості зерна пшениці – натура, число падіння, клейковина. Натура зерна пшениці м’якої для першого класу 775 г/л та другого 750 г/л, для третього – 730 г/л. Вимоги до показника «число падіння», який пов’язаний з активністю ферменту альфа-амілази, 220 с для першого та другого класу, 180 с для третього класу (табл. 1). Вміст сирої клейковини 28% для першого, 23% для другого і 18% для третього класу.
У зерновій домішці кількість зерен злакових культур для 1-го класу — 3,0%, для другого-третього — 4%. Кількість сміттєвої домішки для 4-го класу — 3,0%, для другого–третього — 2%, для першого – 1%.
Такі домішки додають поживну цінність кормовій пшениці, але знижують технологічні властивості продовольчої.
Уміст фузаріозних зерен становить не більше 0,3% для 1-го та 2-го класу, 0,5% – для 3-го класу, 1,0% – для 4-го класу.
Для зерна, яке направляється на помел, наявність фузаріозних зерен не допускається.
Деякі види рослинних патогенних грибів роду Fusarium, що вражають зернові, є польовими грибами-продуцентами мікотоксинів.
Мікотоксини – токсичні сполуки, які виробляють деякі види цвілі (грибки), що вражають сільськогосподарські культури. Деякі гриби здатні виробити більше ніж один мікотоксин, а деякі мікотоксини продукуються кількома видами грибів. Наявність грибів необов’язково передбачає наявність мікотоксинів, і навпаки. Так, фумонізини продукуються родом Fusarium, Lesiola, зеараленони (ЗЕА,) та дезоксиніваленоли (ДОН) продукуються родом Fusarium.
Кількість шкідливої домішки для 1-го та 2-го класу до 0,1%, а для 3-го та 4-го класу – до 0,2%. У шкідливій домішці також уточнено вміст сажки та ріжок (разом не більше 0,1%, тобто до 0,05 сажки і 0,05 ріжків) для 4-го класу, 0,05 – для інших класів.
Знижено вміст іншого токсичного насіння для 4-го класу (не більше 0,05%). Проте дещо більше дозволяється вмісту сажкового зерна (з 5,0% для 1-го та 2-го класу до 8,0%). Триходесма сива не допускається, кукіль — у межах шкідливої домішки.
Для зерна пшениці, яке направляється на переробку в борошно, також не допускаються домішки насіння геліотропу опушеноплідного, обмежується 0,04% вміст гірчаку повзучого і в’язелю різнокольорового (разом).
Некласоутворюючі показники якості пшениці м’якої – вміст зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, та силу борошна: рекомендовано значення пошкодження зерна клопом-черепашкою не більше ніж 1% для зерна 1-го класу; 2% – 2-го класу; 2% – 3-го класу; не обмежено – для 4-го класу. Показник «сила борошна» в одиницях альвеографа рекомендовано не менше ніж 220 для зерна 1-го класу; 160 – зерна 2-го класу; 130 – зерна 3-го класу; не обмежено – для 4-го класу.
Високий ступінь пошкодження зерна КШЧ може призвести до втрати хлібопекарських властивостей, зниження кількості та якості клейковини або неможливості її формування, що має вирішальний вплив на якість хлібобулочних виробів.
Для того, щоб добитися високих показників якості зерна, необхідно ретельно підбирати сортовий склад пшениці (враховувати рекомендовану зону виробництва, тип використання), дотримуватися сівозміни, строків посіву, вчасно проводити фітомоніторинг та заходи з захисту посівів.
За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за телефоном: (061)-239-73-20.