siti of ZP
Головне управління
Держпродспоживслужби
в Запорізькій області

29 серпня 2018

Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2018 року

Осінь – відповідальний період щодо захисту майбутнього урожаю від шкідливих організмів.  Систематичне обстеження полів озимих після появи сходів – обов’язкова умова догляду за посівами в цей час.

В посівах озимих зернових розміщених після стерньових попередників в усіх районах області, за умов достатнього зволоження,  слід очікувати значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці). Жуки хлібної жужелиці під час літньої спеки  і посухи впадають в діапаузу. В середині серпня, на початку вересня вони з’являються на поверхні грунту і концентруються на тих полях, де під час збирання були втрати зерна і зійшла падалиця. За сприятливих умов (зволоження грунту) жуки відкладають яйця. Відродження личинок спостерігається в кінці серпня і до настання приморозків. Личинки живуть у верхніх шарах грунту в нірках, живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини.

За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Однак до цього часу вони здатні  істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага. Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени. При цьому важливим є фактор вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за випадання дощів 100.

В осінній період від сходів до кущення, посіви озимих культур заселятимуть злакові мухи. До найбільш шкодочинних відносяться: шведська, пшенична(чорна), гессенська. Більше пошкоджуються злаковими мухами ранні посіви озимих, особливо в посушливий період, коли рослини розвиваються повільно і кущення, при цьому затримується. При наявності порогової (40-50 мух на 100помахів сачком) чисельності злакових мух в посівах під час їх масового льоту проводять захисні заходи за допомогою хімічних засобів захисту рослин. Восени це співпадає з фазою 1-2 листки, а весною обробку поєднують з хімічною прополкою.

Також, у посівах зернових культур розмножуватимуться та істотно шкодитимуть багатоїдні комахи, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники.

Скрізь характер і розмір пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів. Загроза з боку цієї групи шкідників зростатиме за відсутності передпосівної культивації на площах ранніх строків сівби озимих.

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається умілим поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи.

Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок на кв.м у фази сходи-3-й листок та 2-3 і більше гусениць совки на кв.м площ. Для цього ефективні альфагард 100, к.е., 0,15 л/га, дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, піринекс, к.е., 1,2 л/га, фортран, к.е., 1,5 л/га, інші за регламентами існуючих технологій.

За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини, зокрема з не протруєного насіння, на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інших плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації.

Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондиційного насіння стійких сортів тощо.

Якщо згадане буде недостатнім, аграріям важливо вдаватися до хімічного оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами, а саме: абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, альбітом ТПС, т.п.с., 0,04 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістаром тріо, к.е., 1 л/га, арбалетом, к.с., 2 л/га, аяксом, КС, 0,4-0,6 л/га, бампером супер, к.е., 0,8-1,2 л/га, броадером 30, к.е., 0,4-0,5 л/га, вареоном, к.е., 0,6-1 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, джерелом, к.с., 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, м.е., 0,3-0,4 л/га, ліндером, к.е., 0,5-0,75 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, раксолом, КЕ, 0,6 л/га, солігором, к.е., 1 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами,  терапевтом про, к.с., 0,7 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фолікуром, к.е., 0,5-1 л/га та аналогами, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га та аналогами, церкоштефом, к.с., 0,5 л/га, штефкором, КС, 0,5 л/га.

Захист ріпаку в першу чергу розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Правильне включення ріпаку у сівозміну має суттєве значення для отримання високих і стабільних урожаїв і економічно вигідного виробництва. Важливу роль відіграє як попередник, так і витримка необхідної паузи в його вирощуванні на полі, а також максимально допустима частка ріпаку у сівозміні. Чергування культур у сівозміні грунтується на потребах постійного підвищення родючості грунту, знищення бур’янів, падалиці та інших капустяних культур, обмеження шкідливості потенціальних, переважно спеціалізованих шкідників і хвороб. Високі й стабільні врожаї озимого ріпаку отримують при запровадженні в господарствах спеціалізованих ріпакових сівозмін (частка ріпаку займає до 25%) з максимальним насиченням їх зерновими культурами. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітніх блішок, ріпакових листкоїда, пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів, совок, інших фітофагів.

Ріпак досить вибагливий до родючості ґрунтів, тому потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Азотні добрива є важливим фактором формування високої врожайності й якості насіння. Вони істотно впливають на фітосанітарний стан посівів і рівень потенціальних втрат врожаю. На ґрунтах з високою родючістю азотні добрива під озимий ріпак з осені не вносять, запобігаючи переростанню рослин до початку зими, що погіршує зимостійкість рослин і сприяє розвитку бактеріозу коренів, снігової плісені, пероноспорозу, внаслідок чого спостерігається загибель посівів у ранньовесняний період. Надмірні дози азоту сприяють розмноженню капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів.

Осіннє поле ріпаку, насамперед за теплої вологої погоди, потерпатиме від хвороб, зокрема альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, в західних та центральних областях ймовірний прояв циліндроспоріозу. За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та частих дощів ймовірний прояв гнилей.

За появи ознак цих хвороб у фазі утворення розетки рослини ріпаку слід оздоровлювати заміром 400, в.е., 1,0-1,5 л/га, колосалем Про, МЕ, 0,4-0,6 л/га, містіком, к.е., 1 л/га, ридомілом голд МЦ, 2,5 кг/га, фіталом, в.р.к., 2-3 л/га, іншими дозволеними препаратами. У фазі 4-5 листків за наявності інфекції альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов рослини оздоровлюють містиком Супер, оріусом, 0,5-0,75 л/га, фортецею, 1,0 л/га, тілтом 250 ЕС, 0,5 л/га, іншими. У фазі 5-6 листків культури для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку карамбою, в.р., 0,75-1,25 л/га, фолікулом 250 EW, EB, к.е. 0,5-0,75 л/га.

В умовах затяжної осені  загострюється проблема з мишоподібними гризунами, здебільшого полівок (нориць) та мишей, надпорогова (5-12 жилих колоній на гектар) чисельність яких відмічається на озимих зернових культурах, багаторічних травах, неорних землях, садах. Пік розмноження мишоподібних гризунів спостерігається у жовтні-листопаді.

При виявленні більше 5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають в жилі нори по 2-3 грами зернову принаду з бактороденцидом, бродівіт, смерть щурам №1 – 10 грам в нору, брикети шторму (0,7-1,5 кг/га). Захист озимих культур від мишоподібних продовжують до випадання снігу.

Слід зазначити, що важливими умовами оптимізації ефективності хімічного захисту посівів і зменшення небезпеки для довкілля є дотримання технологій застосування пестицидів, норм витрати робочої рідини і препаратів, правил приготування робочої рідини й обробки посівів. Працюючи з пестицидами, слід суворо дотримуватися правил безпеки, які забезпечують збереження навколишнього середовища від забруднення залишками хімічних засобів захисту рослин.

Таким чином, хімічний захист озимини восени - важлива складова системи догляду за посівами, передумова успішної перезимівлі і формування потенціалу продуктивності озимого клину.

Хімічні обробки необхідно здійснювати тільки після належного обстеження посівів і визначення доцільності захисту рослин, що є пріоритетним принципом державної політики у сфері захисту сільськогосподарських культур.

За консультаціями з питань захисту посівів та рекомендаціями можна звертатися до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, які знаходяться в обласному  та районних центрах. Місце знаходження і контактні телефони вказані на нашому сайті в розділі «контакти».